Codein напиток Lean (лин) Самара

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!

Йо, бро! Ну что, сегодня проживу жизу на полную мощь! Расскажу тебе, как я суке купил закладки кодеина, и ты не представляешь, как я прыгал до потолка от счастья!

Сам понимаешь, наркоманы всегда ищут чего-то успокаивающего, чтобы оторваться от этой серой рутины. Я уже давно хотел попробовать марочку ЛСД 25, о ней все говорят, что это такая жиза, такие галлюциногены, что улетаешь в космос. Но пока не нашел доверенного дилера, чтоб снабжал меня только качественным товаром.

Однако, вчера мой друг подсказал, что в интернете есть поискуха, где можно найти все, что душе угодно. Решил попробовать свои силы и зайти на тематические форумы, чтобы поискать надежного поставщика. И не прогадал!

После пары часов анпакинга и исследования отзывов, нашел одного парня, который предлагал мне закладки кодеина с доставкой прямо к моей двери. Это было как находка! Я уже представлял, как буду втягивать пластилин, а потом просто кайфовать, пока весь мир превращается в огромный цветной пузырь.

Так что, бро, я связался с ним и оформил заказ. Ждал, как ребенок под ёлкой, пока не привезут этот долгожданный пакетик радости. Дней пять прошло, и наконец-то звонок в дверь! Я даже прыгнул на месте от радости, понимая, что у меня теперь есть то, о чем так долго мечтал.

Быстренько распаковал посылку, словно ребенок на дне рождения. И вот оно – моё счастье, моя долгожданная марочка! Я даже сделал пару фоток на память, чтобы потом показывать друзьям, какой я крутой!

Смотри, братан, какой кайф тут! Теперь мир будет просто шариться вокруг меня! Чувствую, буду прыгать до потолка!

Бро, мне казалось, что все, кого я знаю, должны попробовать это чудо. Написал своим друзьям, пригласил их ко мне. Что может быть лучше, чем разделить такой кайф с брошиками? Так они тоже смогут понять, какой это божественный опыт.

Итак, началось наше путешествие. Я втягнул пластилин, и его запах и вкус проник в каждую клеточку моего тела. Будто я становился одним целым с этим замечательным веществом. И тут, как по волшебству, все начало меняться.

Цвета настолько яркие, что глазам не веришь. Творилось что-то невероятное! Я смотрел на потолок, а он превращался в космическую галактику. Мир вокруг меня растворялся, и я чувствовал себя свободным, безграничным.

В сплошном экстазе мы с друзьями прыгали по комнате, словно наркоманы на концерте любимой группы. Эта эйфория была просто невероятной! Никогда еще я не испытывал подобного чувства полета, полного безграничной свободы!

Спустя несколько часов, когда эффект начал спадать, мы с памятничками просто шарились по городу, не обращая внимания ни на что вокруг. Мы были слишком заняты собственным миром, где каждый шаг был по-настоящему космическим приключением.

Честно, бро, это было нереальное путешествие! Галлюциногены рулят! В следующий раз надо будет заказать еще и устроить себе настоящую трип-вечеринку!

Но конечно, после такого кайфа, становится тяжело считывать моменты жизни с обычной "железки". Я понимаю, что это был всего лишь эпизод, и что реальная жизнь – это не то же самое, что космический полёт с ЛСД. Но даже эти моменты, когда ты можешь оторваться и погрузиться в собственный мир – это то, что делает жизнь интересной и насыщенной.

Так что, братишка, если тебе повезет наткнуться на толкового дилера, который поможет тебе раскрыться, не забудь поделиться своими впечатлениями! В этом вся фишка – уметь наслаждаться моментами и делать жизнь немного более яркой и запоминающейся!